Тихо, тихо, тихо, так вночі незвично
Чути як шепоче жовте листя
Я пригадую своє мале дитинство
Як з тобою говорили ми
І маленька кухня наша
Була цілим неосяжним світом
У якому легко ми ховались
Від тривог і бід

Мам, тут екзамени здають на чесність,
Я обіцяла бути обережною,
Як же хочеться відчути дотики долонь твоїх і
У дитинство повернутись, мам
Ти пробач, що не казала
Я до глибини душі люблю тебе

Памʼятаю, як вірші учила в школі
А в реальному житті тепер інакше
Тут кохання вже доросле
Я люблю його волосся
Як з ним грає вітер й мої губи
Він такий, яких вже не буває,
Той, кого чекати серце стерлось
Він належить світу і мені

Мам, тут екзамени здають на чесність,
Я обіцяла бути обережною
Як же хочеться відчути дотики долонь твоїх і
У дитинство повернутись, мам
Ти пробач, що не казала,
Я до глибини душі люблю тебе